Усе, що ми зібрали по предмету «астрономія», у одній стрічці. Сортовано
за роком події, від найновішого до найстаршого.
№ 386 · АСТ · 2025
Третя відома міжзоряна гостя: комета 3I/ATLAS
1 липня 2025 року телескоп проєкту ATLAS у Чилі повідомив про об'єкт, що прилетів з-поза Сонячної системи. Це лише третє відоме тіло такого роду після 'Oumuamua (2017) і 2I/Borisov (2019).
Було
Міжзоряні об'єкти були рідкістю: 'Oumuamua у 2017 році був першим підтвердженим, 2I/Borisov у 2019-му другим.
↓→
Стало
3I/ATLAS: третій відомий гість, дослідений телескопами Hubble і Webb. NASA класифікує його як комету.
10 вересня 2025 року NASA оголосило результат, опублікований у Nature: ровер Perseverance знайшов у породі Cheyava Falls мінерали, які можуть бути слідом мікробів. Це потенційний біосигнал, а не доказ життя.
Було
Про Марс знали, що колись там була вода, але прямих підказок давнього життя в зразках не було.
↓→
Стало
Зразок Sapphire Canyon містить «леопардові плями» з вівіаніту й грейгіту. Підтвердити чи спростувати можна лише в земних лабораторіях.
23 червня 2025 року обсерваторія Vera C. Rubin у Чилі оприлюднила перші знімки з камери на 3200 мегапікселів. У даних перших ночей знайшли 2104 раніше невідомі малі тіла Сонячної системи.
Було
Великі телескопи дивилися на небо вузько, а оглядові мали меншу чутливість і не могли часто повторювати знімки.
↓→
Стало
Rubin 10 років знімає південне небо знову і знову, щоб зафіксувати все, що рухається або змінює яскравість.
Україна й ЕКА уклали виконавчу угоду про спільні проєкти
30 жовтня 2025 року Державне космічне агентство України та Європейське космічне агентство підписали виконавчу угоду, яка визначає порядок спільних космічних проєктів. ДКА називає її кроком до членства України в ЕКА.
Було
Україна мала угоду про співробітництво з ЕКА, але порядок спільної реалізації проєктів за правилами агентства не був визначений окремим документом.
↓→
Стало
Виконавча угода описує порядок взаємодії за правилами ЕКА і дозволяє залучати кошти третіх країн для української участі.
25 червня 2024 року китайський зонд Чан'е-6 повернувся на Землю з 1935 г реголіту, зібраного на зворотному боці Місяця. Це перший в історії зразок із того боку нашого супутника, який не повернутий до Землі.
У липні 2022-го NASA опублікувало перші повноколірні знімки з телескопа James Webb. Він бачить інфрачервоне світло, що подорожувало 13 мільярдів років — від галактик, які сформувались за 300 млн років після Великого вибуху.
«Це машина часу. Кожен знімок Вебба — це Всесвіт таким, яким він ніколи більше не буде»
Було
Hubble бачить видиме світло. Найперші галактики (z>10) — виключно в інфрачервоному. Hubble фіксував Всесвіт лише до ~400 млн р. після Великого вибуху.
↓→
Стало
JWST (12 липня 2022): перші знімки галактик за 300 млн р. після ВВ. Найпотужніший космічний телескоп. Відкриває еру інфрачервоної астрономії.
13 січня 2022 року з американської ракети Falcon 9 на орбіту вивели український супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2-30». Це перший національний супутник України за 11 років і перший — за часів повномасштабної війни.
Космічний телескоп Вебб читає склад атмосфер екзопланет
У 2022–2023 роках телескоп Джеймса Вебба вперше детально виміряв хімічний склад атмосфер планет за межами Сонячної системи — включно з TRAPPIST-1 та гарячим Юпітером WASP-39b. Нові можливості пошуку ознак життя.
Було
Хаббл міг виявити присутність водяної пари та деяких молекул у атмосферах великих газових гігантів. Але детальна хімія — особливо CO₂, SO₂, менших молекул — була недосяжна. Скелясті планети розміром з Землю залишались хімічно «сліпими».
↓→
Стало
Вебб побачив CO₂, SO₂, H₂O, пісок (силікати) у атмосфері WASP-39b. Для TRAPPIST-1c підтвердив відсутність щільної атмосфери типу Венери. Це відкриває era «атмосферного картографування» — систематичного пошуку біосигнатур.
У 2020-му японський зонд Hayabusa2 повернув із астероїда Рюгу 5,4 г речовини. У 2023-му американський OSIRIS-REx доставив 121,6 г з астероїда Бенну. Уперше за історію людство тримає в руках первинну речовину, з якої формувалась Сонячна система.
Приватна компанія повезла людей на космічну станцію
30 травня 2020 року корабель SpaceX Crew Dragon доставив двох астронавтів NASA на МКС. Уперше в історії людей у космос вивела не держава, а приватна компанія. Шатли NASA здійснили останній політ ще у 2011-му.
У 2019 році колаборація Event Horizon Telescope опублікувала перше пряме зображення чорної діри — у центрі галактики M87. У 2022-му додалось фото нашої власної — Sgr A* у Чумацькому Шляху.
«Ми побачили невидиме. Ми сфотографували чорну діру»
Було
Чорні діри підтверджені лише опосередковано: через вплив на зорі й газ. Зняти горизонт подій вважалось інженерно недосяжним — кутовий розмір надто малий.
↓→
Стало
10 квітня 2019: EHT представив перший знімок ЧД у центрі M87 (6,5 млрд сонячних мас). 12 травня 2022 — перший знімок Sgr A* у нашій галактиці.
15 вересня 2017 року 20-річна місія Cassini-Huygens завершилась контрольованим зануренням у атмосферу Сатурна. Зонд встиг показати океан під кригою Енцелада і складну хімію Титана — два з найперспективніших місць у Сонячній системі для пошуку життя.
У 2017 році астрономи виявили зоряну систему TRAPPIST-1, де навколо червоного карлика обертаються сім планет розміром із Землю. Три з них — у зоні, де може існувати рідка вода.
У липні 2015-го апарат New Horizons пролетів за 12 500 км від Плутона і вперше прислав детальні знімки. Виявилось, у карликової планети є гори з льоду, тонка атмосфера й величезне «серце» — рівнина імені Томбо.
У листопаді 2014-го європейський зонд Rosetta вперше в історії посадив модуль Philae на ядро комети — 67P/Чурюмова-Герасименко, відкритої українським астрономом Климом Чурюмовим у 1969 році.
У 2012 році зонд Voyager 1, запущений ще в 1977-му, перетнув межу геліопаузи — кордон, де припиняється вплив сонячного вітру. Це перший рукотворний об'єкт, що увійшов у міжзоряний простір.
У 1998 році дві незалежні групи астрономів виявили, що Всесвіт не просто розширюється, а робить це дедалі швидше. Причиною називають загадкову «темну енергію», що становить 68% усього, що існує. У 2011-му відкриття отримало Нобелівську премію.
19 листопада 1997 року з мису Канаверал стартував шатл Columbia з місією STS-87. На його борту був Леонід Каденюк — перший і єдиний громадянин незалежної України, який побував у космосі. Він провів там понад 15 діб.
У жовтні 1995-го швейцарські астрономи Мішель Майор і Дідьє Кело оголосили про відкриття 51 Пегаса b — першої підтвердженої планети, що обертається навколо звичайної зорі поза Сонячною системою. Це породило цілу нову галузь астрономії.