У жовтні 1995-го швейцарські астрономи Мішель Майор і Дідьє Кело оголосили про відкриття 51 Пегаса b — першої підтвердженої планети, що обертається навколо звичайної зорі поза Сонячною системою. Це породило цілу нову галузь астрономії.
До 1995-го людство не знало жодної планети поза Сонячною системою. Питання, чи існують вони взагалі біля інших зір, було відкритим — попри те, що ще Джордано Бруно у XVI ст. був страчений за переконання, що інші зорі мають свої світи. У шкільних підручниках 90-х екзопланети згадувались хіба як гіпотеза.
6 жовтня 1995-го на конференції у Флоренції швейцарські астрономи Мішель Майор і Дідьє Кело оголосили: вони знайшли планету біля зорі 51 Пегаса, на відстані 50 світлових років від нас. Назвали її 51 Pegasi b — за конвенцією, перша екзопланета біля цієї зорі позначається літерою «b».
Виявили її методом доплерівської спектрометрії: коли планета обертається навколо зорі, вона трохи «гойдає» цю зорю, і це гойдання видно у зміщенні ліній спектра. 51 Peg b виявилась дивною: маса близько половини Юпітера, але при цьому вона літає навколо своєї зорі за 4,2 земних доби на відстані лише 7,5 млн км. Це породило новий клас об’єктів — «гарячі юпітери»: газові гіганти на дуже близьких орбітах.
Відкриття стало поштовхом до сучасної планетології. У 2009-му NASA запустило телескоп Kepler, спеціально для пошуку екзопланет. Тільки він знайшов понад 2700 підтверджених. Згодом долучились TESS, JWST, наземні обсерваторії. Загальна кількість підтверджених екзопланет на 2024 рік — понад 5800, плюс ~10 000 «кандидатів».
У 2019-му Майор і Кело отримали Нобелівську премію з фізики «за відкриття екзопланети, що обертається навколо зорі сонячного типу». Третину премії того року отримав Джеймс Піблс за теорію космології — два прориви, що зробили з астрономії 1990-х справжню революцію.
Надішли постійне посилання на цей факт.