У Харкові запустили підкритичне джерело нейтронів
Науковці ННЦ ХФТІ описали фізичний пуск установки «Джерело нейтронів» — підкритичної ядерної системи, керованої електронним лінійним прискорювачем.
ПРЕДМЕТ · 16 фактів
Усе, що ми зібрали по предмету «фізика», у одній стрічці. Сортовано за роком події — від найновішого до найстаршого.
Науковці ННЦ ХФТІ описали фізичний пуск установки «Джерело нейтронів» — підкритичної ядерної системи, керованої електронним лінійним прискорювачем.
Інститут сцинтиляційних матеріалів у Харкові бере участь у CMS і LHCb та виробляє матеріали для детекторів. Це приклад українського внеску в інструменти великої фізики.
У 2023 році експеримент ALPHA-g у CERN уперше напряму спостерігав дію гравітації на антиводень. У межах точності досліду антиматерія падає до Землі, а не відштовхується.
У 2023 році Нобелівську премію присудили за методи створення атосекундних світлових імпульсів. Вони дають змогу досліджувати надшвидку динаміку електронів.
5 грудня 2022 року установка NIF отримала більше енергії від термоядерної реакції, ніж лазери доставили до мішені. Це важлива межа для інерційного синтезу.
У 2022–2024 роках LHC провів Run 3 з рекордною енергією 13,6 ТеВ. Нові дані по розпадах бозона Хіггса із точністю ~5% підтверджують Стандартну модель — і поки не знаходять фізики 'за її межами'.
У 2022 році Нобелівську премію дали за експерименти із заплутаними фотонами, порушення нерівностей Белла й основу квантової інформації.
У 2019 році нова система SI прив'язала всі базові одиниці до сталих природи. Кілограм тепер визначається через сталу Планка, а не через конкретний шматок металу в сейфі.
У 2016 році Україна стала асоційованою державою-членом CERN. Це закріпило участь українських фізиків у ALICE, CMS, LHCb, грід-обчисленнях і розробці прискорювальних технологій.
14 вересня 2015 року LIGO вперше напряму зареєстрував гравітаційні хвилі від злиття двох чорних дір. Передбачення Ейнштейна стало новим способом спостерігати Всесвіт.
«Ми зробили це. Ми виявили гравітаційні хвилі»
У 2012 році на Великому адронному колайдері знайшли частинку, яку півстоліття передбачали теоретично — бозон Хіггса. Це закрило ключову прогалину Стандартної моделі.
У 2010 році експеримент ALPHA в CERN уперше втримав холодні атоми антиводню. Це відкрило шлях до точного порівняння матерії й антиматерії.
У 2004 році фізики виділили графен — шар вуглецю завтовшки в один атом. Матеріал виявився міцним, провідним і зручним для дослідження квантових ефектів у твердому тілі.
Наприкінці 1990-х експерименти Super-Kamiokande і SNO показали, що нейтрино змінюють тип під час польоту. Це означало: у нейтрино є маса, а Стандартна модель неповна.
У 1995 році фізики охолодили розріджений газ атомів майже до абсолютного нуля й отримали бозе-ейнштейнівський конденсат — стан речовини, передбачений ще у 1920-х.
У 1995 році Fermilab оголосив відкриття топ-кварка — шостого й останнього кварка, передбаченого Стандартною моделлю. Це замкнуло одну з ключових таблиць елементарних частинок.