10 вересня 2025 року колаборація LIGO-Virgo-KAGRA опублікувала аналіз сигналу GW250114, зареєстрованого 14 січня 2025 року. Його чіткості вистачило, щоб із високою достовірністю перевірити теорему Гокінга про площу чорних дір.
Було
Перший сигнал LIGO у 2015 році мав відношення сигнал/шум близько 24. Перевірити тонкі передбачення про чорні діри такими даними було важко.
↓→
Стало
GW250114 мав відношення сигнал/шум 80. Площа підсумкової чорної діри виявилась більшою за суму площ початкових, як вимагає теорема Гокінга 1971 року.
Нобель-2025: квантові ефекти в схемі, яку можна потримати в руці
7 жовтня 2025 року Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. У 1984-1985 роках вони показали, що квантове тунелювання працює не лише для окремих частинок, а й для електричного кола.
Було
Квантові ефекти вважали властивістю окремих атомів і частинок. У великих предметах вони, як здавалося, губляться.
↓→
Стало
Кларк, Деворе й Мартініс спостерігали тунелювання та квантовані рівні енергії в надпровідній схемі розміром із долоню. Це основа сучасних надпровідних кубітів.
Харків 1981: тунелювання магнітного потоку в SQUID до Нобеля-2025
Групу з харківського Фізико-технічного інституту низьких температур, яка в 1981 році досліджувала тунелювання потоку в надпровідному кільці, цитують у ключовій статті лауреатів Нобелівської премії з фізики 2025 року.
WEST утримав плазму 1337 секунд: рекорд тривалості для токамака
12 лютого 2025 року французький токамак WEST у Кадараші підтримував плазму 1337 секунд, майже 22 хвилини. Попередній рекорд самого WEST становив 824 секунди.
Було
Токамаки зазвичай працюють імпульсами в секунди або десятки секунд: плазму важко втримати довше.
↓→
Стало
WEST підтримував водневу плазму 22 хвилини, ввівши й вивівши 2,6 ГДж енергії. Це тренування умов для ITER, а не електростанція.
Харківські сцинтилятори працюють для експериментів CERN
Інститут сцинтиляційних матеріалів у Харкові бере участь у CMS і LHCb та виробляє матеріали для детекторів. Це приклад українського внеску в інструменти великої фізики.
У 2023 році експеримент ALPHA-g у CERN уперше напряму спостерігав дію гравітації на антиводень. У межах точності досліду антиматерія падає до Землі, а не відштовхується.
Атосекундні імпульси дозволили бачити рух електронів
У 2023 році Нобелівську премію присудили за методи створення атосекундних світлових імпульсів. Вони дають змогу досліджувати надшвидку динаміку електронів.
У лабораторії вперше досягли термоядерного запалювання
5 грудня 2022 року установка NIF отримала більше енергії від термоядерної реакції, ніж лазери доставили до мішені. Це важлива межа для інерційного синтезу.
LHC Run 3: точне вимірювання бозона Хіггса підтвердило межі Стандартної моделі
У 2022–2024 роках LHC провів Run 3 з рекордною енергією 13,6 ТеВ. Нові дані по розпадах бозона Хіггса із точністю ~5% підтверджують Стандартну модель — і поки не знаходять фізики 'за її межами'.
Було
Після відкриття бозона Хіггса у 2012-му фізики очікували знайти нові частинки або відхилення від Стандартної моделі в ширшому діапазоні енергій. Run 2 (2015–2018) не виявив суперсиметричних партнерів.
↓→
Стало
Run 3 (13,6 ТеВ) дає вдвічі більше статистики. Рідкісний розпад H→μμ (хіггс у дві мюони) виміряно з кращою точністю. Стандартна модель тримається — але лишається неповною: вона не пояснює темну матерію та гравітацію.
Кілограм більше не залежить від металевого еталона
У 2019 році нова система SI прив'язала всі базові одиниці до сталих природи. Кілограм тепер визначається через сталу Планка, а не через конкретний шматок металу в сейфі.
У 2016 році Україна стала асоційованою державою-членом CERN. Це закріпило участь українських фізиків у ALICE, CMS, LHCb, грід-обчисленнях і розробці прискорювальних технологій.
14 вересня 2015 року LIGO вперше напряму зареєстрував гравітаційні хвилі від злиття двох чорних дір. Передбачення Ейнштейна стало новим способом спостерігати Всесвіт.
«Ми зробили це. Ми виявили гравітаційні хвилі»
Було
Гравітаційні хвилі — передбачення ЗТВ Ейнштейна (1916). Непрямі докази — Нобель 1993. Пряму фіксацію 99 років вважали нереальною.
↓→
Стало
GW150914 (14.09.2015): LIGO зафіксував злиття двох чорних дір. Відкрита гравітаційно-хвильова астрономія. Нобелівська премія з фізики 2017.
У 2012 році на Великому адронному колайдері знайшли частинку, яку півстоліття передбачали теоретично — бозон Хіггса. Це закрило ключову прогалину Стандартної моделі.
У 2004 році фізики виділили графен — шар вуглецю завтовшки в один атом. Матеріал виявився міцним, провідним і зручним для дослідження квантових ефектів у твердому тілі.
Наприкінці 1990-х експерименти Super-Kamiokande і SNO показали, що нейтрино змінюють тип під час польоту. Це означало: у нейтрино є маса, а Стандартна модель неповна.
Бозе-ейнштейнівський конденсат отримали в лабораторії
У 1995 році фізики охолодили розріджений газ атомів майже до абсолютного нуля й отримали бозе-ейнштейнівський конденсат — стан речовини, передбачений ще у 1920-х.
Відкрили топ-кварк — останній кварк Стандартної моделі
У 1995 році Fermilab оголосив відкриття топ-кварка — шостого й останнього кварка, передбаченого Стандартною моделлю. Це замкнуло одну з ключових таблиць елементарних частинок.