Квантова заплутаність довго була прикладом того, наскільки дивною є квантова механіка. Ейнштейн скептично говорив про «моторошну дію на відстані», а фізики сперечалися, чи не ховаються за квантовими результатами невидимі змінні.
Експерименти Джона Клаузера, Алена Аспе й Антона Цайлінґера показали, що кореляції між заплутаними фотонами порушують нерівності Белла. У 2022 році за ці роботи дали Нобелівську премію з фізики.
Зараз це вже не лише філософія. Заплутаність лежить в основі квантової криптографії, квантових мереж і частини ідей квантових комп’ютерів. Те, що колись було перевіркою меж реальності, стало інженерним ресурсом.
Квантова заплутаність перетворилася з «парадоксу для семінару» на інструмент майбутніх інформаційних технологій.
Поділись фактом
Надішли постійне посилання на цей факт.