Voyager 1 покинув Сонячну систему

Voyager 1 — це апарат, побудований у 70-х. Його запустили 5 вересня 1977 року, разом із близнюком Voyager 2 (який, попри пізнішу нумерацію, стартував раніше — 20 серпня). Місія мала пролетіти повз Юпітер і Сатурн і завершитись. Решту політу — у 80-х і 90-х — додали як бонус: гравітаційні маневри відправили його далі.

Точну дату виходу Voyager 1 з геліосфери визначити було складно — це не різкий кордон, а зона змін. Аналізуючи дані плазмового спектрометра (інструмента, що рахує заряджені частки навколо зонда), вчені дійшли висновку: 25 серпня 2012 року Voyager 1 перетнув геліопаузу — межу, за якою припиняється вплив сонячного вітру і починається міжзоряне середовище. Офіційна заява NASA про це з’явилась у вересні 2013-го.

Зараз Voyager 1 — на відстані 24 мільярдів кілометрів від Землі. Радіосигнал, рухаючись зі швидкістю світла, доходить до нас за 22 з половиною години. Voyager все ще працює: п’ять із десяти приладів живі, ядерна батарея даватиме енергію приблизно до 2030-го. Після цього зонд продовжить летіти у напрямку зорі Gliese 445 і досягне її окол через 40 тисяч років.

На борту обох Voyager-ів — Золота платівка: запис із 116 зображень, природних звуків Землі, музикою (включно з Бетховеном і Чаком Беррі) та привітаннями 55 мовами. Українську Карл Саган і команда не включили — кажуть, через дефіцит часу. Але вона звучала на Voyager 2 у виконанні Олександра Багачова — одне з 55 привітань.

«Це передача в майбутнє від нашого часу — повідомлення, що на цій планеті колись жили й думали», — Карл Саган про платівку.