23 жовтня 1969 року молодий астроном Клим Чурюмов із Київського університету разом зі студенткою Світланою Герасименко проявляв фотопластинки, зняті в Алма-Атинській обсерваторії. На одному зі знімків він помітив об’єкт, якого там бути не повинно. Так було відкрито комету 67P/Чурюмова-Герасименко — періодичну комету з циклом 6,5 земних років.
Через 35 років, у 2004-му, Європейське космічне агентство запустило місію Rosetta, призначену саме для цієї комети. Десять років зонд летів через Сонячну систему, чотири рази розганявся гравітацією Землі та Марса, перетнув пояс астероїдів, а 6 серпня 2014-го вийшов на орбіту 67P. Уперше в історії апарат супроводжував комету на її шляху до Сонця.
Кульмінація сталась 12 листопада 2014-го: модуль Philae відділився від Rosetta й сів на ядро комети — глибу льоду й каменю розміром із гору Говерла. Це була перша в історії посадка на комету. Philae передав фото з поверхні, виміряв склад поверхневих льодів — і виявив там складні органічні молекули.
Клим Чурюмов дожив до посадки. Помер у 2016-му у віці 79 років. На його честь у Києві працює Планетарій, а в Сонячній системі літає астероїд 6646 Churyumov.
«Я живу подвійним життям: одне — повсякденне, інше — там, на 67P. Я завжди знав, що цю комету колись досягнуть», — Клим Чурюмов, 2014.