Телескоп Джеймса Вебба (JWST) запустили 25 грудня 2021-го — після 20 років розробки і кількох переносів. Його дзеркало діаметром 6,5 метра (проти 2,4 у Хаббла) та інфрачервона чутливість відкрили нові можливості, яких попередні телескопи не мали.
Як Вебб «читає» атмосфери. Коли планета проходить на тлі своєї зірки (транзит), частина зоряного світла просвічує крізь планетну атмосферу. Різні молекули поглинають різні довжини хвиль — це залишає характерні «відбитки» у спектрі. Вебб вимірює їх із безпрецедентною точністю в інфрачервоному діапазоні.
WASP-39b — газовий гігант у 700 світлових роках, з орбітальним періодом 4 дні (він розпечений до ~900°C). У серпні 2022-го команда Вебба опублікувала одразу п’ять статей у Nature: вперше виявлено CO₂ в атмосфері екзопланети, а також SO₂ (діоксид сірки), H₂O, CO, Na, K, ознаки хмар з силікатних частинок. SO₂ утворюється в результаті фотохімічних реакцій — процесів, які на Землі пов’язані з ультрафіолетом і озоновим шаром.
TRAPPIST-1c — скеляста планета розміром ~1,1 Землі, з масою ~1,3 Земних, на другій орбіті навколо червоного карлика TRAPPIST-1 (~40 св. років). Спостереження 2023-го показали: щільної CO₂-атмосфери типу Венери там немає. Це звужує параметри потенційної придатності для життя, але залишає відкритим питання про тонші атмосфери.
Значення для астробіології. Вебб наближає момент, коли ми зможемо систематично шукати біосигнатури — молекули, що в поєднанні не утворюються без живих організмів (O₂+CH₄, O₃ та ін.). Планети TRAPPIST-1e, f, g залишаються основними цілями наступних спостережень.