У підручнику з 90-х або 2000-х про телескопи в космосі писали одне ім’я — Hubble. Він зробив чимало, але працював у видимому діапазоні. Дальні, найперші галактики випромінюють у далекому інфрачервоному — їхнє світло «розтягнулось» через розширення Всесвіту. Hubble їх побачити не міг.
Запуск James Webb Space Telescope (JWST) відбувся 25 грудня 2021 року з Куру у Французькій Гвіані. Через шість місяців — 11–12 липня 2022-го — світ побачив перші п’ять повноколірних знімків. Серед них: Webb’s First Deep Field — ділянка неба розміром із піщинку на витягнутій руці, на якій видно тисячі галактик. Світло від найдальших із них летіло до нас понад 13 мільярдів років — тобто ми бачимо їх такими, якими вони були через 300 мільйонів років після Великого вибуху.
JWST — найбільший і найдорожчий науковий проєкт NASA: 10 мільярдів доларів, 25 років розробки, головне дзеркало 6,5 м зі сегментованих берилієвих пластин з золотим покриттям. Працює на гало-орбіті навколо точки Лагранжа L2, за 1,5 млн км від Землі — у вічній «тіні» Сонця, щоб охолоджуватись до –223 °C.
Окрім ранніх галактик, Webb уже виявив воду в атмосферах екзопланет, спостерігає народження зір у Туманності Кіля, склав детальну спектроскопію інтер’єру атмосфери Юпітера й Сатурна. Прогноз — мінімум 20 років активної роботи.