Дніпропетровськ став Дніпром, Кіровоград — Кропивницьким

У школі 90-х і нульових учнів вчили географію України з назвами, які в більшості зараз виглядали б дико: Дніпропетровськ, Кіровоград, Дніпродзержинськ, Орджонікідзе, Артемівськ, Іллічівськ. Це були колоніальні нашарування — або від російських/радянських лідерів, або від епонімів періоду русифікації. Власні українські топоніми були витіснені з мапи.

Закон України про декомунізацію (травень 2015) встановив зобов’язання перейменувати всі населені пункти, площі, вулиці, об’єкти, що мали назви, пов’язані з комуністичним режимом. До серпня 2016 року тисячі топонімів змінено:

• Дніпропетровськ (на честь українського більшовика Григорія Петровського) → Дніпро (травень 2016)
• Кіровоград (на честь радянського функціонера Сергія Кірова) → Кропивницький (на честь українського драматурга Марка Кропивницького, липень 2016)
• Дніпродзержинськ (на честь Фелікса Дзержинського) → Кам’янське (історична українська назва, травень 2016)
• Артемівськ (на честь більшовика Артема) → Бахмут (історична назва XV ст., лютий 2016)
• Іллічівськ (Ілля Ленін) → Чорноморськ (лютий 2016)
• Орджонікідзе → Покров (травень 2016)

Це лише зміни на рівні міст обласного значення. Загалом перейменовано понад 1000 населених пунктів і близько 51 000 вулиць, площ, провулків.

21 березня 2023 року Верховна Рада прийняла закон про деколонізацію — наступний крок: видалити з мапи назви, що уславлюють російську імперську (а не лише радянську) політику. Зокрема:

• Вулиці імені Пушкіна, Лермонтова, Толстого, Чайковського і десятків інших російських культурних діячів — масово перейменовані в Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі.
• Метро «Льва Толстого» в Києві стало «Площею Українських Героїв» (липень 2023).
• Місто Сєвєродонецьк (раніше «Сєвєро-Донецьк», за російським транскрипційним каноном) офіційно тепер пишеться як Сіверськодонецьк в українській традиції.

Спір про дерусифікацію не стихає — особливо щодо того, чи прибирати «безпроблемних» класиків (Пушкін). Більшість міських рад голосує «так» — у логіці, що культурне домінування є частиною колоніальної стратегії.

«Імперія починається з мови, продовжується мапою», — Українська Гельсінська спілка з прав людини.