В Інституті рослинництва ім. Юр'єва в Харкові зберігається одна з 10 найбільших у світі колекцій насіння — 160 000+ зразків. Після початку повномасштабного вторгнення 2022-го (війна йде з 2014) частину колекції довелось рятувати під обстрілами і дублювати на Свальбарді.
Якщо людство переживе глобальну катастрофу — епідемію, ядерну війну, кліматичний колапс — насіння в світових генбанках стане одним із головних ресурсів для відновлення. Найвідоміша — Sjøre Hvelvet (Свальбардська насіннєва скарбниця) на Шпіцбергені. Але є й національні. Третя в Європі за кількістю зразків — Український національний центр генетичних ресурсів рослин при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, у Харкові.
Колекція накопичувалась з 1908 року, коли інститут заснував академік Василь Юр’єв. Сьогодні в ній — понад 160 000 зразків насіння і вегетативного матеріалу 540+ культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак, гречка, бобові, овочі, ягідні культури. Там зберігаються сотні унікальних українських сортів, виведених у XX ст. Багатьох уже немає в природі — лише в банку.
Російсько-українська війна точиться з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і частину Донбасу. 24 лютого 2022-го почалось повномасштабне вторгнення РФ. Харків — за 30-40 км від кордону — від першого дня потрапив під щоденні обстріли. Інститут опинився в зоні обстрілу: ракети та артилерійські снаряди падали в межах сотень метрів. Будівлі окремих корпусів пошкоджено. Електропостачання працювало нерівно — критично, бо колекція потребує холоду (−18 °C для довгого зберігання, +4 °C для активного фонду).
З першого тижня війни співробітники почали порятункові операції. Частину найцінніших зразків вручну евакуювали в безпечніші регіони України. Міжнародна організація Crop Trust і Свальбардська насіннєва скарбниця надали екстрену допомогу: дублікати найважливіших зразків (десятки тисяч) відправлено на Шпіцберген. На 2024 рік фактично подвоєний рятувальний депозит з України — там, де його не дістане жоден ракетний удар.
Інститут продовжує працювати. У 2023-му його співробітники виступали на міжнародних конференціях; українська пшениця залишається найважливішим донором генетичного матеріалу для світових селекційних програм. Виведені тут сорти експортуються в десятки країн.
Це не лише наша наука. Це вклад України в глобальну продовольчу безпеку.
Надішли постійне посилання на цей факт.