Групу з харківського Фізико-технічного інституту низьких температур, яка в 1981 році досліджувала тунелювання потоку в надпровідному кільці, цитують у ключовій статті лауреатів Нобелівської премії з фізики 2025 року.
Коли у жовтні 2025 року Нобелівську премію з фізики дали за макроскопічне квантове тунелювання в електричному колі, в історії цього напряму знайшовся харківський слід. Про нього нагадав в огляді Олег Турутанов із Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Веркіна НАН України.
Ідею, що тунелювати може не лише частинка, а й макроскопічна квантова змінна, розвинув Ентоні Леггетт (Нобель-2003). Зручною системою для перевірки вважали SQUID: надпровідне кільце з переходом Джозефсона, у якому магнітний потік перескакує між двома станами. У 1981 році Георгій Цой і Володимир Шнирков під керівництвом Ігоря Дмитренка вивчали такі перескоки в радіочастотному SQUID. При низьких температурах (близько 0,5 К) частота спонтанних змін магнітного стану кільця переставала залежати від температури. Це може вказувати на тунелювання потоку: замість теплових флуктуацій діє квантовий ефект. Теоретичну підтримку надав Віктор Хлус, а спільну статтю опублікував журнал «Фізика низьких температур», який видає цей інститут.
За словами Турутанова, цю роботу цитують Кларк, Деворе і Мартініс у своїй ключовій статті. Лауреати знали про ці досліди, але обрали окремий перехід Джозефсона. Він виділяє тепло під час кожного стрибка, зате дозволив остаточно розв’язати проблему.
Це історична деталь, а не частка премії. Нобель присуджено за експерименти 1984-1985 років у Берклі. Але роботи 1981 року показують, що в цій дослідницькій гонці були й українські лабораторії.
Надішли постійне посилання на цей факт.