З 2010 по 2020 рік усереднена вартість електроенергії (LCOE) сонячних PV-електростанцій у світі впала з $0,381 до $0,057 за кВт·год — на 85%. Сонце стало найдешевшим джерелом електрики в історії людства, дешевшим за нові газові й вугільні ТЕС.
У 2009 році сонячна фотоелектрична генерація була нішею для багатих країн з технологічними амбіціями: Німеччина, Іспанія, Японія, Каліфорнія. Глобальна встановлена потужність становила 23 ГВт — менше, ніж одна велика АЕС вмістилася в одну країну. Усереднена вартість електроенергії (Levelized Cost of Energy, LCOE) за даними International Renewable Energy Agency (IRENA) дорівнювала $0,381 за кВт·год — у 4–6 разів дорожча за нову газову електростанцію ($0,06–0,08), у 4–8 разів дорожча за нову вугільну ТЕС ($0,05–0,10). Розгортання трималось виключно на субсидіях: німецька система Feed-in Tariff (FiT) гарантувала виробникам сонячної електрики €0,40–0,50/кВт·год протягом 20 років.
Наступне десятиліття стало найбільшою історією зниження вартості в сучасній індустрії. До 2020-го LCOE сонця впав до $0,057/кВт·год — мінус 85% за 10 років. Темпи навіть перевищили «закон Свонсона» (емпіричне правило: вартість панелей падає на 20% при кожному подвоєнні кумулятивної виробленої кількості, аналог закону Мура для напівпровідників). Падіння було багатовекторним: вартість кремнієвих модулів впала з $2,00/Вт до $0,20/Вт; інвертори — з $0,50 до $0,05; інсталяція й землевідведення — з $1,30 до $0,30. Китай став глобальним виробничим хабом: до 2020-го виробляв 80% панелей, 80% полікремнію, 75% батарей.
У жовтні 2020-го International Energy Agency у World Energy Outlook випустила формулювання, яке цитували мільярди разів: «сонячна PV є найдешевшою електрикою в історії». Стандартна модель класифікації LCOE розставила нові пріоритети: на 2020-й найдешевша електрика в більшості регіонів — сонце з PPA $0,03–0,05/кВт·год, потім вітер $0,04–0,06, газ $0,05–0,07, вугілля $0,07–0,12, ядерна $0,10–0,20. Контракти Solar PPA в ОАЕ (Sweihan) у 2020-му укладено за $0,0135/кВт·год — фантастичний для попередньої епохи рівень.
Україна включилась у тренд через «зелений тариф», запроваджений у 2009-му і помітно розширений у 2014-2017-му. Тариф гарантував €0,16–0,18/кВт·год протягом 20 років для нових сонячних станцій — у 2 рази вище за европейський рівень FiT, що залучило іноземні інвестиції. До 2021-го встановлена потужність ВДЕ в Україні досягла 8,1 ГВт сонця і 1,7 ГВт вітру. Більшість станцій — на півдні (Херсонщина, Запоріжжя, Одеса, Дніпропетровщина) і вздовж Дніпра. Російське вторгнення 2022-го пошкодило або захопило значну частину інфраструктури: Каховська ГЕС зруйнована, частина сонячних парків окупована або обстрілена. Зелений тариф залишається спірним питанням через високу вартість для держбюджету; в червні 2020-го було реструктуризовано умови (зниження тарифу на 10–15%) у меморандумі з ЄБРР.
«Сонячна електроенергія тепер на дві третини дешевша, ніж очікувало IEA лише десять років тому. Це не еволюція — це революція», — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA, жовтень 2020.
Надішли постійне посилання на цей факт.