Десятиліттями хвороба Альцгеймера лишалась беспросвіткою як для пацієнтів, так і для дослідників. Існуючі препарати — донепезил, ривастигмін, мемантин — у кращому випадку давали кілька місяців покращення когнітивних симптомів, але жоден не сповільнював деградацію мозку. Лікарі могли лише супроводжувати пацієнта в неминучому занепаді.
Понад 25 років фармкомпанії випробовували антитіла до амілоїдних бляшок — гіпотетичної причини хвороби. Десятки клінічних досліджень провалювались. У 2021-му FDA з контроверсійною акцелерованою процедурою дав зелене світло aducanumab (Aduhelm) — але клінічна користь була під питанням, страховики відмовлялись покривати, препарат виявився комерційним провалом.
6 січня 2023 року FDA схвалив lecanemab (Leqembi) Eisai/Biogen, цього разу з твердим клінічним фундаментом. Дослідження III фази CLARITY-AD показало: ін’єкція раз на 2 тижні протягом 18 місяців уповільнює когнітивний спад на 27% і зменшує накопичення амілоїду в мозку. У липні 2023-го FDA конвертував у повне схвалення.
У липні 2024-го FDA схвалив donanemab (Kisunla) Eli Lilly з ще сильнішим ефектом — до 35% сповільнення на ранній стадії. Тригерпам обох препаратів — ARIA (мозкові набряки/мікрокрововиливи), що потребує MRI-моніторингу. Лікування коштує близько $26 тис на рік і доступне лише для пацієнтів з ранньою стадією і підтвердженим амілоїдом.
Це не «ліки від Альцгеймера», але після тридцяти років невдач — перший справжній прорив, який натякає, що амілоїдна гіпотеза не була помилковою.