20 серпня 2018 року 15-річна шведська школярка Ґрета Тунберг почала «шкільний страйк за клімат» біля Ріксдагу в Стокгольмі. До вересня 2019-го рух Fridays for Future вивів на вулиці 7,6 млн людей у 185 країнах — найбільший кліматичний протест у історії.
Влітку 2018 року Швецію накрила найгарячіша хвиля тепла за 250 років інструментальних спостережень. Лісові пожежі за полярним колом, рекордні температури +30°C у Лапландії, посухи в центральних провінціях — все це створило тло, на якому 15-річна Ґрета Тунберг, школярка з Стокгольму з діагнозом синдром Аспергера, прийняла рішення. 20 серпня 2018-го, у перший день шведського навчального року, вона прийшла з саморобним плакатом «Skolstrejk för klimatet» («Шкільний страйк за клімат») і сіла перед будівлею Ріксдагу — шведського парламенту. Спочатку самотньо. Тунберг присягла страйкувати кожну п’ятницю до загальних виборів 9 вересня — і продовжила після них.
Перші тижні протест залишався локальним. Але шведський журналіст Інгмар Реншторм опублікував її історію, потім Guardian, потім BBC. Тунберг почала виступати: TEDxStockholm листопад 2018, COP-24 у Катовицях грудень 2018, Всесвітній економічний форум у Давосі січень 2019, Європарламент квітень 2019. Її стиль — пряме звертання, без політкоректних формулювань — викликав обурення і захоплення. У вересні 2019-го після промови в ООН («How dare you») Дональд Трамп, Володимир Путін, Жаїр Болсонару висловились про неї саркастично — це лише посилило резонанс.
Найбільший рукавий вплив — мобілізаційний. 15 березня 2019-го перший глобальний страйк Fridays for Future вивів на вулиці 1,5 млн людей у 125 країнах. 20–27 вересня 2019-го у Тиждень кліматичних страйків (приурочений до Кліматичного саміту ООН) — 7,6 млн учасників у 185 країнах. Це найбільший кліматичний протест в історії, можливо, найбільший разовий протест за будь-якою темою у XXI столітті. Україна теж брала участь: координація Fridays for Future Ukraine провела марші в Києві, Львові, Харкові, Одесі, на яких регулярно збиралось 1000–3000 осіб до повномасштабного вторгнення 2022-го.
Політичні наслідки — найдалекосяжніші. На виборах до Європарламенту 26 травня 2019-го «Зелені/EFA» здобули 74 з 705 крісел (4-та за розміром фракція) — найкращий результат у їх історії, переважно через молодих виборців. У грудні 2019-го новопризначена Урсула фон дер Ляєн представила European Green Deal: -55% викидів до 2030-го (від 1990-го), кліматична нейтральність до 2050-го, €1 трлн інвестицій. У 2020-му у Великій Британії 70% людей віком 16–25 заявили, що клімат є важливим виборчим питанням (Lancet Planetary Health 2021). Без хвилі мобілізації 2018–2019-го такий зсув був неможливим. Тунберг продовжила активізм; рух розколовся після 2022-го через позиції щодо Газа і війни Росії проти України, але вплив 2018–2021-го залишається безперечним.
«Ви говорите про надію. Я не хочу вашої надії. Я хочу, щоб ви панікували. Я хочу, щоб ви відчували страх, який я відчуваю щодня. Я хочу, щоб ви діяли», — Ґрета Тунберг, Давос, 24 січня 2019.
Надішли постійне посилання на цей факт.