У 2019 році Гренландія втратила 532 мільярди тонн льоду — рекорд за історію спостережень. Льодовий покрив, що тисячоліттями вкривав 80% острова, тане в 6 разів швидше, ніж у 1990-х. Школярам 90-х говорили про повільні кліматичні зміни. Сьогодні — про прискорення.
У шкільному атласі Гренландія — найбільший острів світу (2,1 млн км², у 3 рази більше за Францію), 80% території якого вкрито гренландським льодовим щитом — пластом льоду до 3000 метрів завтовшки. Підручники 90-х говорили про «вічні льодовики», що в перспективі можуть повільно зменшуватись через глобальне потепління.
Сучасні дані IPCC та супутниковий моніторинг NASA показують набагато тривожнішу картину. Гренландський льодовий щит:
Чому це важливо. Якщо весь гренландський лід розтане, рівень океану в світі підніметься на 7,4 метра. Зараз він підвищується на ~3,7 мм/рік (з них Гренландія дає ~30%, Антарктида ~25%, гірські льодовики ~25%, теплове розширення океану ~20%). Прискорене танення означає неухильне підвищення темпу.
Хто постраждає:
Парадокс Гренландії: танення льоду розкриває під собою корисні копалини — рідкоземельні елементи, уран, нафту. Це привертає увагу геополітичних гравців, у тому числі США (історія з пропозицією Трампа «купити Гренландію» 2019 року, наполегливі заяви 2024-го). Гренландія сама — автономна територія Данії з 1979 року, з власним парламентом і прагненням до незалежності.
У 2009 році Гренландія отримала право проводити власні референдуми про незалежність. Поки що не використовувалось. Зростання внутрішніх ресурсів (від нафти до туризму) може зробити незалежність економічно реальною — раніше економіка була 80% залежною від данських субсидій.
Це геополітичний наслідок кліматичної зміни — Гренландія може стати наступною новою країною на світовій мапі. Або об’єктом міжнародних конфліктів. Або тим і іншим.
Надішли постійне посилання на цей факт.