8 липня 1998-го на бельгійському кордоні митники зупинили автівку команди Festina з Тур-де-Франс і знайшли пакет EPO, гормону росту і амфетамінів на сотні доз. Скандал зірвав гонку, відсторонив 9 з 21 команди і змусив МОК створити WADA.
До 1998-го велоспорт мав репутацію жорстокого, але переважно «чистого» спорту. Допінг-контролі на гонках типу Тур-де-Франс перевіряли стимулятори і анаболіки, але не вміли виявляти EPO (еритропоетин) — гормон, що стимулює виробництво еритроцитів, у крові поза прямим введенням розрізнити з природним рівнем було неможливо. EPO давав гонщикам 5-10% збільшення витривалості на гірських етапах.
8 липня 1998-го, за три дні до старту Тур-де-Франс, бельгійська митниця в Невіль-ан-Феррені зупинила службову автівку команди Festina, керовану soigneur (масажистом) Віллі Воетом. У багажнику лежали 234 ампули EPO, 60 ампул гормону росту, 82 ампули анаболічних стероїдів, 60 ампул інсуліну, амфетаміни — комплектація для 9 гонщиків на 3 тижні гонки.
Festina відсторонили від Тур-де-Франс. Лідер команди Рішар Віренк і четверо інших гонщиків зізнались на допиті у систематичному допінгу під керівництвом лікаря команди. Слідство пішло по інших командах — TVM, ONCE, Rabobank. У підсумку 9 з 21 команди покинули гонку. Тур-де-Франс 1998-го виграв італієць Марко Пантані, але репутація гонки була підірвана.
Скандал змусив МОК визнати: антидопінгова система національних федерацій не працює. У лютому 1999-го МОК провів у Лозанні Світову конференцію з допінгу в спорті, на якій ухвалили рішення створити Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA). Воно почало роботу в листопаді 1999-го з бюджетом, наполовину фінансованим МОК і наполовину — урядами країн.
WADA розробила Світовий антидопінговий кодекс (2003, остання редакція 2021), створила лабораторну мережу і стандарт «whereabouts» — спортсмени топ-рівня зобов’язані повідомляти, де вони знаходяться, для позапланових тестів. У 2000-2001 роках з’явились перші тести на EPO. У 2012-му велоспорт пережив другу хвилю шоку — справа Лонса Армстронга стала прямим спадкоємцем Festina.
«Ми всі знали, що це треба було зробити. Але ніхто не хотів бути першим», — слова Кріса Бордмана, британського велогонщика, після афери Festina про спортивну тишу навколо EPO.
Надішли постійне посилання на цей факт.