- Було
- Геноми писали за природними зразками. Змінити можна було окремі гени, але не спроєктувати цілий геном із нуля.
- Стало
- Генеративні моделі склали повні геноми фагів, частина яких росте краще за природний ΦX174.
У школі вірус був об’єктом, який вивчають: хтось його відкрив, хтось описав. Тепер його можна й спроєктувати. Бактеріофаг (вірус, що заражає бактерії) ΦX174 має лише 11 генів і близько 5 тисяч нуклеотидів, тому став першою мішенню для таких експериментів.
17 вересня 2025 року Семюел Кінг, Брайан Хай та колеги з Arc Institute і Стенфордського університету виклали на bioRxiv препринт. Вони взяли дві версії мовної моделі геному, Evo 1 та Evo 2, і попросили згенерувати геноми на основі ΦX174. Згенеровані послідовності синтезували як ДНК і перевірили на кишковій паличці (E. coli). Життєздатними виявилися 16 геномів.
Частина штучних фагів поводилася інакше за природний. За даними авторів, деякі випереджали ΦX174 у конкуренції росту й швидше руйнували бактерії. Один із них пакує свою ДНК за допомогою білка, еволюційно віддаленого від білка оригіналу. Суміш штучних фагів долала стійкість трьох штамів E. coli до ΦX174, що натякає на можливе застосування у фаговій терапії.
Це препринт, його результати ще мають пройти рецензування. Перехід від вірусу з 11 генами до бактерії з ДНК у сотні разів довшою поки що далеко.
Поділись фактом
Надішли постійне посилання на цей факт.