Оксана Забужко до 1996 року була відома передусім як поетка і есеїстка. Її перший роман «Польові дослідження з українського сексу» вийшов саме того року і одразу розколов читачів: одні побачили в ньому відвертий текст про жінку і владу, інші дорікали за різкість і тему.
Головна героїня, Оксана, поетка, яка гостює викладачкою в Гарварді. На початку книжки вона щойно розійшлась із українським партнером Миколою. Через цю особисту історію авторка говорить про те, як постколоніальна пам’ять і мовна ситуація впливають на стосунки двох людей.
Роман лишився одним із головних текстів сучасної української літератури. Дослідниці пишуть про його інтертекстуальність, образ «нової» героїні і феміністичний вимір. Для випускника 1991-1995 років це приклад того, як за кілька років після здобуття незалежності в літературі з’явився зовсім інший голос.