14 лютого 2005-го троє колишніх співробітників PayPal зареєстрували домен youtube.com. У жовтні 2006-го Google купив сервіс за $1,65 млрд. До 2024-го YouTube — друга за відвідуваністю платформа у світі (2,5 млрд активних користувачів).
До середини 2000-х відео в інтернеті було радше винятком, ніж нормою. Користувач, який зняв ролик на цифрову камеру і захотів показати його друзям, стикався з технічними бар’єрами: різні кодеки (Real, Windows Media, QuickTime), повільне ADSL-з’єднання робило завантаження годинним, потрібен був сервер з диском. Імейл блокував файли більше 5–10 МБ. Соцмережі (LiveJournal, MySpace) приймали тільки картинки. Власне публічне відео існувало в кількох місцях: телебачення, кіно і VHS-касети.
Стів Чен, Чад Герлі і Джавед Карім — троє колишніх інженерів PayPal — зареєстрували домен youtube.com 14 лютого 2005-го. Проблема, яку вони хотіли вирішити, була побутова: Карім намагався знайти онлайн запис «костюмного збою» Джанет Джексон на Super Bowl 2004, але такого запису ніде не було. Перше відео — Me at the zoo, 18-секундний ролик Каріма зі слоном — завантажене 23 квітня 2005-го; досі лежить на сервісі. До листопада 2005-го YouTube приймав 8 млн переглядів на день.
9 жовтня 2006-го Google купив YouTube за $1,65 млрд акціями — тоді одна з найбільших угод техногіганта. Угода була шоковою: YouTube не мав бізнес-моделі, ніс юридичні ризики через нелегально завантажене телевізійне відео, і це було лише через 18 місяців після запуску. До 2007-го з’явився YouTube Partner Program — рекламна виручка ділиться з авторами; перші мільйонери серед YouTube-блогерів виникли до 2010-го.
За 20 років платформа стала найбільшим відеосховищем людства: понад 500 годин завантажується щохвилини, 2,5 млрд активних користувачів на місяць (вище за TikTok, Facebook поступається тільки за деякими метриками). Народилися нові професії: відеоблогер, освітній YouTuber, лет’с-плеєр (PewDiePie, MrBeast). Музична індустрія перенесла центр уваги з MTV на YouTube — кліпи Despacito, Gangnam Style зібрали мільярди переглядів. Український сегмент включає Сашу Шептицького, Стасі Грановського, телеканали ICTV/1+1 і десятки тисяч менших каналів.
«Ми думали, що люди завантажуватимуть домашнє відео для друзів. Виявилось, що вони хочуть показати свою творчість мільйонам незнайомих людей», — Чад Герлі в інтерв’ю Wired.
Надішли постійне посилання на цей факт.