10 листопада 1999-го у Лозанні засновано Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) — як спільну структуру МОК і урядів. WADA розробила Кодекс, єдиний список заборонених речовин, систему «whereabouts» для топ-спортсменів і мережу акредитованих лабораторій у понад 30 країнах.
До кінця 90-х кожна міжнародна спортивна федерація проводила свій антидопінговий контроль за своїми правилами. Тренери і лікарі знали: якщо тест проходить федерація конкретного виду спорту, вимоги можуть бути одні; на Олімпіадах — інші; в окремих національних чемпіонатах — взагалі мінімальні. У трекових легкоатлетів вживання EPO ловили рідко; в боксі і самбо тестів не було взагалі. Афера Festina на Тур-де-Франс 1998-го показала, що національні і галузеві системи не справляються.
У лютому 1999-го МОК скликав у Лозанні World Conference on Doping in Sport. Її Лозаннська декларація оголосила створення спільного агентства МОК і урядів. 10 листопада 1999-го Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) офіційно почало роботу. Засновники: МОК, урядові спортивні відомства США, Канади, Австралії, ЄС, Японії та інших країн. Бюджет на старті — пів-пів від МОК і урядів. Президент — канадець Дік Паунд.
WADA отримала три ключові завдання. Перше — розробити єдиний Світовий антидопінговий кодекс (World Anti-Doping Code). Перша версія — 2003 рік, остання — 2021-го. Кодекс уніфікував визначення допінг-порушення, процедури тестування, санкції (4 роки за перше серйозне порушення з 2015-го), процеси апеляції до Court of Arbitration for Sport (CAS).
Друге — єдиний Prohibited List (Список заборонених речовин і методів). Він оновлюється щороку, поділений на категорії: анаболічні агенти, пептидні гормони (EPO, growth hormone), бета-2-агоністи, гормонні модулятори, діуретики, заборонені методи (кров’яний допінг, генний). У 2024-му список містить близько 200 окремих речовин і методів. Третє — мережа акредитованих лабораторій для аналізу проб (близько 30 у світі).
Ключова інновація — система «whereabouts». Топ-спортсмени з так званого Registered Testing Pool зобов’язані щодня повідомляти, де вони будуть протягом години для позапланових тестів. Три пропуски за рік — допінг-порушення зі санкцією. Це різко підвищило ефективність неоголошених тестів і ускладнило мікродозування EPO.
«Чесний спорт — не подарунок, його треба захищати щодня», — Дік Паунд, перший президент WADA, у виступі при заснуванні агентства, 1999.
Надішли постійне посилання на цей факт.