До 2008-го світовий рекорд на 100 метрів у чоловіків виглядав так: 1991-й — Карл Льюїс і Лерой Беррелл 9,86 с, 1996-й — Доновак Бейлі 9,84 с, 2002-й — Тім Монтгомері 9,78 с (потім скасований за допінг), 2005-й — Асафа Пауелл 9,77 с, 2007-й — Пауелл 9,74 с. Спортивні фізіологи писали статті про межу в 9,5 с як про теоретичний бар’єр людської біомеханіки.
Ямайський спринтер Юсейн Болт з’явився на сцені на Олімпіаді в Пекіні 2008-го. Зріст 196 см (нетипово високий для спринтера), широкий крок, феноменальні розгін і пік швидкості. У фіналі 100 м у Пекіні він пробіг 9,69 с — вже світовий рекорд, причому з ударом у груди за 20 м до фінішу.
16 серпня 2009-го на Чемпіонаті світу в Берліні Болт пробіг 100 м за 9,58 с. На відеозаписі видно: реакція на старт 0,146 с, на 60 м — 6,31 с, на 80-100 м — піковий темп 44,72 км/год (12,42 м/с) на 65-80 м. Часи інших фіналістів: Тайсон Гей 9,71 с (особистий рекорд), Асафа Пауелл 9,84 с. Болт виграв з відривом у 0,13 с — космічна перевага для 100 м. Через добу він пробіг 200 м за 19,19 с — теж світовий рекорд.
Біомеханічний аналіз показав: Болт має 41-42 кроки на 100 м (середній спринтер 44-46), кожен крок у середньому 2,44 м. Його стопи довгі (US 13), тип м’язових волокон переважно тип IIx (швидкосокотливі вибухові). Швидкість на ділянці 60-80 м — рекорд для людини, виміряний на дистанції.
З 2009-го 9,58 с не побито. Найближчі результати: Тайсон Гей 9,69 с (2009), ямаєць Йохан Блейк 9,69 с (2012). Болт продовжував домінувати: 8 олімпійських золотих медалей, 11 чемпіонатів світу, перевершив усі рекорди 100/200 м. Завершив кар’єру у 2017-му у віці 31 рік. У 2024-му на Олімпіаді в Парижі американець Ноа Лайлс виграв 100 м з результатом 9,79 с — далеко від Болтового рекорду.
«Я не біг на рекорд. Я просто хотів виграти. Рекорди — це бонус», — Юсейн Болт після фіналу 100 м у Берліні, 16 серпня 2009.