Після подій листопада 2013 — лютого 2014 року Україна встановила День Гідності та Свободи і День Героїв Небесної Сотні. Майдан перестав бути лише політичною кризою — став частиною офіційної пам'яті про вибір демократії й початок нової фази російської агресії.
Випускники початку 2010-х могли ще не встигнути побачити Революцію Гідності в підручнику: вона відбувалась буквально після уроків історії. Почалась вона в листопаді 2013 року як протест проти відмови уряду від євроінтеграційного курсу, а стала ширшим спротивом авторитарному насильству й корупційній державі.
Найтрагічніші дні — 18–20 лютого 2014 року, коли в центрі Києва загинули десятки протестувальників. Указом Президента № 872/2014 в Україні встановлено День Гідності та Свободи 21 листопада. Указом № 69/2015 встановлено День Героїв Небесної Сотні 20 лютого.
Це не просто календарні дати. Вони юридично закріпили Революцію Гідності як подію національної пам’яті: про громадянську відвагу, права людини, європейське майбутнє й ціну політичного насильства. Український інститут національної пам’яті також прямо пов’язує пам’ять про Небесну Сотню з початком російсько-української війни (з 20 лютого 2014).
Для історії України це момент, коли сучасність увійшла в шкільну програму майже без дистанції. Події, свідками яких були старшокласники, стали матеріалом підручників, музеїв, меморіалів і судових розслідувань.
Майдан — не «епізод політики». Це точка, після якої новітня історія України пишеться вже мовою війни, пам’яті й громадянської відповідальності.
Надішли постійне посилання на цей факт.