У Чорнобильській зоні живуть дикі коні Пржевальського

Кінь Пржевальського (Equus przewalskii) — єдиний справжній дикий вид коней, що дожив до сучасності. Усі інші «дикі» коні (мустанги Північної Америки, степові коні Європи) — насправді здичавілі домашні. Пржевальського відкрив у 1879 році російський мандрівник Микола Пржевальський у Монголії; до середини XX ст. в дикій природі вони повністю зникли — залишились тільки зоопаркові популяції.

У 1986-му Чорнобильська АЕС вибухнула. Уряд УРСР створив навколо станції 30-кілометрову зону відчуження — близько 2600 км² території без людей. Без сільського господарства, без полювання, без забудови. Несподіваний наслідок: 35 років по тому ця зона стала одним із найбільших дикоприродних резерватів Європи. Тут є рисі, ведмеді, лосі, кабани, орлани-білохвості, чорні чайки.

У 1998-2004 роках Чорнобильський біосферний заповідник, спільно з міжнародними партнерами, завіз 31 коня Пржевальського з Асканії-Нової (українського степового заповідника, де їх розводили). Ризик був великий: чи виживуть вони в радіаційному середовищі?

Виявилось, виживають краще, ніж очікували. На 2024 рік популяція в українській частині Чорнобильської зони становить 150–180 особин, у білоруській частині (її теж завезли пізніше) — близько 100. Вони живуть «правильно» — в табунах, без людської допомоги, з природним відбором.

Російсько-українська війна йде з 2014 року, але Чорнобильської зони вона торкнулась прямо лише після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Російські війська, що тимчасово окуповували Чорнобиль навесні 2022-го, влаштували траншеї прямо в радіоактивному ґрунті. Доступ до зони обмежили. Як це вплинуло на коней — поки не повністю задокументовано. Камери-пастки фіксують їх живими і досі.

Українські вчені (зокрема в Інституті зоології ім. Шмальгаузена НАН України) ведуть моніторинг популяції. Це один з найбільш успішних кейсів реінтродукції великого ссавця в Європі за останні 50 років.

Радіація — менше зло для природи, ніж людина.