3 вересня 2000 року озонова діра над Антарктидою досягла рекордних 28,3 млн км², показали вимірювання приладу TOMS на супутнику NASA. Попередній рекорд, 27,2 млн км², зафіксували 19 вересня 1998 року.
Озонова діра виникає над Антарктидою щовесни Південної півкулі, у серпні-жовтні. Хлор і бром із фреонів та інших речовин на холодних полярних хмарах руйнують озон, і вміст цього газу падає нижче порогового значення. Зменшення озонового шару посилює ультрафіолетове випромінювання на поверхні.
Вимірювання приладу TOMS на супутнику NASA Earth Probe показали, що 3 вересня 2000 року площа діри сягнула 28,3 млн км². Це більше за попередній рекорд 1998 року. Британська антарктична служба повідомляла про 28,4 млн км² на піку, інші оцінки трохи відрізняються залежно від методу.
Рекорд не означав, що Монреальський протокол не діє. Речовини, що руйнують озон, залишаються в атмосфері десятиліттями, тож шар відновлюється повільно. Для випускників 1991-1995 років, які пам’ятають новини про озонові діри, це наочна ілюстрація: екологічні рішення дають результат із запізненням.
Надішли постійне посилання на цей факт.