У грудні 2004 року Верховний Суд України скасував результати другого туру президентських виборів через системні порушення. Повторне голосування після масових протестів стало одним із ключових уроків мирної політичної мобілізації в новітній історії України.
У перших українських підручниках незалежність часто подавалась як факт, що вже відбувся: 1991 рік, референдум, прапор, Конституція. Але питання як саме працює демократія — і що робити, коли вибори фальсифікують, — лишалось радше теорією.
Після другого туру президентських виборів 21 листопада 2004 року міжнародні спостерігачі та українські громадські організації зафіксували масові порушення: тиск на виборців, маніпуляції зі списками, непрозорий підрахунок голосів. У відповідь сотні тисяч людей вийшли на Майдан Незалежності й площі по всій Україні. Цей протест отримав назву Помаранчева революція.
3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав, що встановити достовірні результати другого туру неможливо, і призначив повторне голосування. Це був рідкісний випадок, коли політичну кризу розв’язали через комбінацію мирного протесту, судового рішення і повторної виборчої процедури.
Повторне голосування 26 грудня 2004 року переміг Віктор Ющенко. Помаранчева революція не розв’язала всіх проблем української політики, але змінила уявлення про громадянина: виборець — не статист у телевізійній кампанії, а людина, яка може захистити результат.
Якщо ти випустився до 2004-го, шкільна «демократія» могла звучати абстрактно. Після Помаранчевої революції вона стала подією з площами, судами і конкретною процедурою повторного голосування.
Надішли постійне посилання на цей факт.