19 грудня 2022 року на COP-15 Конвенції про біорізноманіття у Монреалі 196 країн прийняли Куньмін-Монреальську рамку: захистити 30% суходолу і 30% океанів до 2030 року, відновити 30% деградованих екосистем. «Паризька угода для природи».
Конвенція про біорізноманіття (Convention on Biological Diversity, CBD) — одна з трьох «Ріо-конвенцій», прийнятих на Earth Summit 1992-го (поряд з UNFCCC і Конвенцією про опустелювання). Її цілі — збереження біорізноманіття, стале використання його компонентів, справедливий розподіл вигід від генетичних ресурсів. CBD ратифікована 196 сторонами; США єдина велика країна, що не ратифікувала (підписала 1993-го, але Сенат не голосував). У 2010-му на COP-10 в Японії прийняли «Айчинські цілі» (Aichi Targets) — 20 кількісних цілей біорізноманіття до 2020-го: 17% суходолу під охороною, 10% океанів, 50% скорочення темпів втрати лісів, 75% відновлення деградованих екосистем тощо.
Звіт CBD 2020 року (Global Biodiversity Outlook 5) констатував: жодну з 20 цілей не виконано повністю; 6 виконано частково, інші проігноровано. У 2019-му Міжурядова науково-політична платформа з біорізноманіття (IPBES, аналог IPCC для природи) опублікувала Global Assessment Report — найповнішу оцінку стану природи з 1995-го. Висновки шокували: за останні 50 років чисельність хребетних популяцій впала в середньому на 68% (індекс LPI WWF); 1 мільйон видів (з 8 мільйонів відомих) під загрозою вимирання; темп вимирання у 100–1000 разів вищий за фоновий рівень. 75% поверхні Землі суттєво змінено людиною; 66% океанів зазнають кумулятивних впливів.
COP-15 CBD мала відбутись у жовтні 2020-го в Куньміні (Китай), але через пандемію її розбили на дві частини: Part 1 у Куньміні (жовтень 2021, переважно онлайн) і Part 2 у Монреалі (Канада, 7–19 грудня 2022 — на запрошення Канади як хост-країни секретаріату CBD). На Part 2 у Монреалі 196 сторін після двох тижнів переговорів і нічної фінальної сесії прийняли Kunming-Montreal Global Biodiversity Framework. Головні цифрові цілі: захистити 30% суходолу і внутрішніх вод, 30% прибережних і морських зон до 2030 року (мета 30×30); відновити 30% деградованих екосистем; зменшити шкідливі державні субсидії (фермерам, рибалкам, лісозаготівникам) на $500 млрд/рік до 2030-го; зупинити антропогенне вимирання видів.
Куньмін-Монреальську угоду іноді називають «Паризькою угодою для природи» — вона зробила для біорізноманіття те, що Париж 2015-го для клімату: конкретні кількісні цілі і механізм перевірки. Запущено Global Biodiversity Framework Fund з початковими $200 млн (Канада, Велика Британія, Японія, Норвегія, Німеччина, Швеція). Реалізація неоднозначна: ЄС у червні 2024-го прийняв Nature Restoration Law (попри сильну опозицію аграрного лобі) — обов’язкове відновлення 20% території до 2030, 100% деградованих екосистем до 2050. Перший Global Stocktake біорізноманіття на COP-16 у Калі (Колумбія, листопад 2024) показав слабкий прогрес: лише 17% країн оновили національні плани (NBSAPs). Україна свій NBSAP оновлювала у 2018-му до Aichi; новий під 30×30 готують після перемоги у війні. Дунайський, Карпатський, Чорноморський біосферні заповідники складають кістяк ~6,8% території під охороною; ціль 30% потребуватиме розширення в декілька разів.
«Це монреальський момент для природи. Вперше людство прийняло глобальну угоду з кількісними цілями захисту біорізноманіття — як ми зробили з кліматом у Парижі», — Стівен Ґілбо, міністр довкілля Канади і президент COP-15, 19 грудня 2022.
Надішли постійне посилання на цей факт.