9 жовтня 2025-го Нобелівський комітет назвав лауреатом з літератури угорського письменника Ласло Краснагоркаї «за переконливу й візіонерську творчість, що посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва».
У шкільній програмі література ХХ століття здебільшого закінчується класиками. Сучасні лауреати Нобелівської премії лишаються поза нею, хоча саме вони показують, куди рухається проза. Угорщина до 2025 року мала одного нобелівського лауреата з літератури: Імре Кертеса, який отримав премію 2002-го.
9 жовтня 2025-го Нобелівський комітет оголосив лауреатом Ласло Краснагоркаї. Офіційне формулювання: «за переконливу й візіонерську творчість, що посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва». Письменник народився 1954 року в Дьюлі на сході Угорщини. Перший роман «Сатантанго» вийшов 1985-го.
Комітет відніс Краснагоркаї до центральноєвропейської традиції, для якої характерні абсурд і гротеск, песимізм і апокаліптичні мотиви, але також гумор і непередбачуваність. Його проза відома довгими реченнями, які тягнуться на сторінки. Екранізація «Сатантанго» режисера Бели Тарра (1994) принесла авторові славу й поза межами літератури.
Нобелівська премія з літератури не гарантує читацького успіху, але зазвичай запускає нові переклади. Для українського читача це привід перевірити, які книги автора вже вийшли українською, а які ще чекають перекладача.
Надішли постійне посилання на цей факт.