Каховське водосховище — третє за об’ємом серед шести водосховищ Дніпровського каскаду, побудоване в 1956 році на Дніпрі між Запоріжжям і Херсоном. Площа — 2155 км² (більше за Люксембург), об’єм — 18,2 км³ води, довжина — 240 км. Каховська ГЕС (потужність 357 МВт) використовувала його для генерації; водосховище також постачало воду Запорізькій АЕС для охолодження, Каховському магістральному каналу для зрошення 300 000 гектарів степового півдня, Північно-Кримському каналу (6% водопостачання Криму до 2014-го). З 24 лютого 2022-го російські війська окупували південний берег Дніпра і саму ГЕС; українська армія в листопаді 2022-го звільнила правобережжя і Херсон, але ГЕС залишилася на лівому березі під окупацією.
У ніч на 6 червня 2023 року приблизно о 02:50 за Київським часом російські військові підірвали машинну залу Каховської ГЕС зсередини. Сейсмічні сенсори норвезького інституту NORSAR і німецької BGR зафіксували вибух потужністю еквівалентною ~1 тонні TNT. Перші відеозйомки з безпілотників української розвідки показали зруйновану верхню частину ГЕС і потужний потік води, що ринув униз. До вечора 6 червня вода вирвалась з водосховища і затопила обидва береги Дніпра нижче за течією. На ранок 7 червня під водою опинились 80 населених пунктів (32 на правому, 48 на лівому березі), 64 квадратні кілометри затоплено на глибину 5+ метрів. Загинуло щонайменше 58 цивільних на правому березі (українська офіційна цифра); реальна кількість жертв на окупованому лівому березі досі невідома, але оцінюється в сотні.
Екологічні наслідки катастрофічні і довгострокові. Українська національна академія наук і ЮНЕСКО провели сумісну оцінку у червні-жовтні 2023-го. Дельта Дніпра, що включає Чорноморський біосферний заповідник (UNESCO Man and the Biosphere з 1985-го) — найбільші солоноводні плавні Європи — отримала імпульс прісної води з токсинами, нафтопродуктами, сільгосппестицидами і важкими металами з затоплених поселень. Загинули десятки тисяч риб, птахи (особливо колоніальні: пелікани, кулики), ссавці. Дельта на ~50% території змінила свій режим. Чорне море біля гирла Дніпра отримало шлейф прісної води з важкими металами на 100+ км; зменшення солоності спричинило цвітіння водоростей і анаеробні зони. Понад 600 км² екосистем зруйновано; повне відновлення — 20–30 років.
Економічні і соціальні наслідки не менші. Каховська зрошувальна система — найбільша в Україні (300 000 га полів Херсонщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини) — втратила джерело води; врожаї овочів і фруктів на півдні впали на 50–80%. Запорізька АЕС стала перед загрозою припинення охолодження (МАГАТЕ моніторило ситуацію в реальному часі); пощастило, що окремий ставок-охолоджувач продовжував роботу. Збитки оцінено в $14 млрд (UN October 2023). Україна оголосила підрив актом екоциду, звернулась до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. У жовтні 2023 NYT, NORSAR і BGR незалежно підтвердили: вибух стався зсередини машинної зали — версія Росії про «українську ракету» технічно неспроможна (зовнішній удар не дав би такого профілю руйнування). Про відбудову ГЕС наразі обговорюють лише умовно — після перемоги і деокупації.
«Цей злочин — це екоцид. Російські терористи знищили не лише ГЕС, але й мільйони гектарів унікальних екосистем, тисячі тварин, життя сотень людей. Це найбільша рукотворна екологічна катастрофа в Європі за десятиліття», — Володимир Зеленський, звернення 6 червня 2023.