Стволові клітини — це універсальний «заготівельний матеріал» організму: з них утворюються всі інші типи клітин — нейрони, м’язи, шкіра, кров. Але були тут великі обмеження. Найгнучкіші — ембріональні стволові клітини — отримували із заплідненої яйцеклітини, що знищувало ембріон. Це породжувало гострі етичні дискусії, у багатьох країнах дослідження були заборонені або суворо обмежені.
У 2006 році Шінья Яманака з Університету Кіото зробив прорив. Він узяв звичайні клітини шкіри миші (фібробласти) та ввів у них усього чотири гени: Oct4, Sox2, Klf4 і c-Myc. Через кілька тижнів клітини повернулись у плюрипотентний стан — тобто стали такими ж, як ембріональні стволові, могли стати будь-якою тканиною.
Ці клітини отримали назву iPSCs — induced pluripotent stem cells, штучно індуковані плюрипотентні стволові клітини. У 2007-му Яманака повторив експеримент з людськими клітинами. Технологія обходила етичні проблеми — для неї не потрібні ембріони. У 2012-му Яманака отримав за це Нобелівську премію з медицини разом із британцем Джоном Гердоном.
Сьогодні iPSCs — стандартний інструмент в лабораторіях. Через них вирощують органоїди (мініатюрні моделі мозку, печінки, нирок), випробовують ліки, моделюють хвороби (можна взяти клітину пацієнта з рідкісною хворобою, перепрограмувати в нейрон і дослідити в чашці). Перші клінічні випробування — для лікування макулярної дегенерації, хвороби Паркінсона, серцевої недостатності — проходять зараз.
В Україні з iPSCs працює зокрема Інститут молекулярної біології і генетики НАН України в Києві.
«Замість руйнувати ембріон, ми просто навчили дорослу клітину забути про свій вибір», — Шінья Яманака.