У школі мікроорганізми ділили на дві категорії: корисні (квашена капуста, йогурт, бактерії товстої кишки, що допомагають травленню) та шкідливі (збудники хвороб). Усе. Якщо когось питали «що в твоєму кишечнику впливає на твій мозок» — відповідали б «нічого, це окремі системи».
У 2007 році стартував Human Microbiome Project — масштабне американське дослідження ~250 здорових людей з метою побудови «мікробної мапи» людини. Виявилось: на тілі і всередині нас живе більше 30 трильйонів бактерій — приблизно стільки ж, скільки наших власних клітин. Спільно вони мають у 100–150 разів більше генів, ніж наш геном. Цей мегасуспільство назвали мікробіомом.
З 2010-х накопичились докази того, що мікробіом — це не пасивні квартиранти. Бактерії в кишечнику виробляють нейромедіатори (серотонін, ГАМК, дофамін), активують блукаючий нерв, який іде до мозку, і впливають на запальні процеси, що зв’язані з депресією. Це назвали «вісь кишечник-мозок» (gut-brain axis).
Конкретні відкриття:
- У мишей з «стерильним» кишечником (вирощених без мікробів) інша поведінка: вони більш тривожні і антисоціальні. Пересадка калу від нормальних мишей їх «нормалізує».
- У людей різниця в мікробіомі корелює з ризиком депресії, аутизму, хвороби Паркінсона, ожиріння.
- Антибіотики в дитинстві асоціюються з підвищеним ризиком астми, алергій і метаболічних розладів.
У 2013-му FDA схвалила трансплантацію калу для лікування хронічної інфекції Clostridium difficile — успішність 90%, тоді як антибіотики дають 30-50%.
Поле молоде, багато гіпотез ще не верифіковано. Але загальна ідея — «мозок — це не острів» — твердо увійшла в науку.