Східний Тимор — перша нова держава XXI століття

У шкільному атласі 90-х на схід від Індонезії, на острові Тимор, була позначена «окупована Індонезією територія» або просто східна частина Тимору була позначена як частина Індонезії. Східний Тимор як незалежна країна на політичній мапі ще не існував.

Історія цієї території — типова постколоніальна трагедія. До 1975 року Східний Тимор був португальською колонією (Західний — голландською/потім індонезійською). У 1975-му після падіння салазарівського режиму в Лісабоні Португалія залишила колонію. Лідер лівого руху Фретилін оголосив незалежність 28 листопада 1975 року. Через 9 днів Індонезія вторглась і анексувала територію. Це визнавалось більшістю світу як незаконна окупація.

24 роки індонезійської окупації — це період, коли від репресій загинуло за різними оцінками 100 000 — 200 000 людей з населення менше 700 000. Це геноцид, формально визнаний міжнародними структурами в 2000-х.

У 1999 році, після падіння режиму Сухарто, Індонезія погодилась на референдум про самовизначення під наглядом ООН. 30 серпня 1999 року 78,5% тиморців проголосували «за» незалежність. Реакція проіндонезійських парамілітарних груп — масові вбивства й руйнування. Втручається миротворча місія INTERFET під керівництвом Австралії.

З 1999 по 2002 рік ООН (місія UNTAET) керувала територією. 20 травня 2002 року Східний Тимор офіційно став Демократичною Республікою Тимор-Лешті (Timor-Leste — португальська назва) — 191-ою країною ООН. Це перша нова держава XXI століття.

Сьогодні Тимор-Лешті — країна з населенням ~1,4 млн, столицею в Ділі. Офіційні мови — португальська і тетум. ВВП на душу населення — близько $2400 (одна з найбідніших в Південно-Східній Азії). Економіка значною мірою залежить від родовищ нафти і газу в Тиморському морі.

У 2024 році Тимор-Лешті перебуває в процесі вступу до ASEAN — регіонального союзу Південно-Східної Азії.