20 квітня 2010 року близько 21:45 за місцевим часом на платформі Deepwater Horizon у Мексиканській затоці, орендованій компанією BP у Transocean, відбувся вибух газу з свердловини Macondo. Платформа працювала на глибині 1522 метри у 66 км від узбережжя Луїзіани і саме завершувала тимчасове цементування свердловини. Сім послідовних відмов запобіжників — від негерметичного цементного запобіжного устаткування до несправного blowout preventer (BOP) — призвели до неконтрольованого викиду метану, його загорання, втечі кранівника й затонення платформи 22 квітня. Загинули 11 робітників, 17 поранено.
Свердловина залишилась відкритою на дні моря, нафта витікала з тиском ~30 МПа. BP кілька разів намагалась її закрити — спочатку BOP вручну, потім купольною ковпак-конструкцією (failed: гідрати метану перекривали клапани), потім «top kill» з впорскуванням бурового розчину (failed). Лише 15 липня 2010-го установка нового герметичного capping stack зупинила витік. За 87 днів у море витекло близько 4,9 млн барелів (близько 780 000 м³) нафти за оцінкою федеральної комісії — приблизно 60 раз більше за Exxon Valdez 1989 і вдвічі більше за попередній рекорд Ixtoc I.
Екологічні наслідки оцінюють у 25 рр з попереду. Загинули мільйони птахів, тисячі дельфінів, морських черепах і риб. У 2017 році в Science опубліковано оцінку: глибоководні корали Lophelia pertusa в радіусі 11 км від свердловини отримали стійке пошкодження тканин. Прибережні водно-болотні угіддя Луїзіани втратили 105 км² через нафтову токсичність, що прискорило ерозію берегової лінії. Ринок морепродуктів у трьох штатах був закритий на понад рік. NOAA продовжує моніторинг ефектів і у 2024-му.
Регуляторні наслідки — найдалекосяжніші у історії офшорної індустрії. National Commission, призначена адміністрацією Обами, констатувала: катастрофа була передбачуваною, MMS мав конфлікт інтересів (одночасно ліцензував і отримував роялті). У 2010–2011-му MMS реструктуризовано у три окремі агентства. Well Control Rule 2016-го запровадив подвійні запобіжники BOP, обов’язкове тестування цементу і реал-тайм моніторинг свердловин. BP врешті виплатила $65+ млрд: $20,8 млрд штрафу за Clean Water Act (найбільший в історії США), $4 млрд кримінальної відповідальності, решта — компенсації постраждалим штатам, рибалкам, готелям. Тоні Гейвард, CEO BP, втратив посаду після фрази «I want my life back».
«Це була передбачувана катастрофа, спричинена системними провалами BP, Halliburton і Transocean — і регуляторної моделі, яка дозволила цим провалам існувати», — National Commission, січень 2011.