Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

26 квітня 1986 року вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС спричинив найбільшу ядерну аварію в історії. У наступні дні і тижні з 30-кілометрової зони навколо станції евакуювали ~116 000 жителів зі 134 населених пунктів — Прип’яті (45 000), Чорнобиля, Янова, села по обидві береги Прип’яті. Зона стала закритою територією. Радіоактивне забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 фактично виключило сільське господарство і житлову забудову на десятиліття: період напіврозпаду цих ізотопів — 30 і 28 років відповідно. Парадокс полягав у тому, що відсутність людини виявилась для природи кращою умовою, ніж присутність людини зі звичайним господарюванням.

За три десятиліття природа повернулась з вражаючою швидкістю. Дослідження групи Тіма Муссо (Університет Південної Кароліни) і Андерса Меллера (Університет Париж-Південь), опубліковане в Current Biology у жовтні 2015-го, на основі даних спостережень з 1987 по 2010-й показало: чисельність вовків у зоні в 7 разів вища, ніж у сусідніх некатастрофічних заповідниках; чисельність лосів, оленів, бобрів — у 2–3 рази вища; з’явились рисі (зникли в регіоні з 1980-х), бурі ведмеді (зникли з 19 ст), чорні лелеки. Зона стала найбільшим rewilding-простором Європи де-факто. Але юридично залишалась лише «зоною відчуження» з режимом для ліквідації наслідків аварії; охоронного статусу заповідника не мала.

26 квітня 2016 року, у 30-ту річницю аварії, президент Петро Порошенко підписав указ №174/2016 «Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника». Площа — 226 964 гектари (2270 км²) — найбільший заповідник України, перевищує всі попередні. Включає північну і західну частину Зони відчуження, прилеглу до білоруського Поліського радіаційно-екологічного заповідника (заснований 1988-го). Загальна площа двох заповідників — близько 4500 км² — найбільший охоронний простір у Європі. Заповідник прийнято до Emerald Network — мережі особливих природоохоронних територій під Бернською конвенцією Ради Європи.

Реінтродукція зробила заповідник унікальним rewilding-проєктом. У 2017-му в зону переселили зубрів з Біловезької Пущі (Польща, Білорусь) — критично малу популяцію (всього ~6000 особин у світі). У 1998-му ще раніше до зони привезли 31 коня Пржевальського з ферми «Асканія-Нова» (єдина дика порода коней у світі, врятована від вимирання заводчиками 1960-х). До 2018-го популяція коней Пржевальського у Чорнобилі досягла 60, до 2024-го — 200+ особин, що становить ~5% світової популяції. Російське вторгнення 24 лютого 2022-го безпосередньо вплинуло на заповідник: ЧАЕС була окупована з першого дня (захоплення спричинило підвищення рівня радіації через рух важкої техніки по «Рудому лісу»), пожежі знищили десятки тисяч гектарів лісу. 31 березня 2022-го війська Росії покинули зону. Адміністрація заповідника відновила роботу, але з обмеженнями через мінні поля і пошкоджену інфраструктуру.

«Чорнобильський заповідник — це парадокс: найрадіоактивніша земля Європи стала найдинамічнішою екосистемою. Природа показала: людина — головний фактор, що знищує дику природу, навіть більший за радіацію», — Сергій Ґащак, керівник Чорнобильського центру з ядерної безпеки, 2019.