До 2022-го «штучний інтелект» в економіці був корпоративним продуктом: рекомендаційні системи Netflix і Amazon, розпізнавання обличь у Facebook, переклад Google. Споживач рідко взаємодіяв з ШІ напряму — окрім асистентів типу Siri і Alexa, які лишались обмеженими. Ринок ШІ оцінювався у десятки мільярдів доларів і ріс лінійно.
30 листопада 2022-го OpenAI запустила ChatGPT — чат-інтерфейс над великою мовною моделлю GPT-3.5. Безкоштовний реєстраційний продукт, відкритий усім. Уже за 5 днів він набрав 1 мільйон користувачів, за 2 місяці — 100 мільйонів. Це найшвидший ріст споживчого продукту в історії: TikTok знадобилось 9 місяців, Instagram — 30, WhatsApp — 41.
За цим почалась гонитва: у лютому 2023-го Microsoft інвестував у OpenAI ще $10 млрд (загальна оцінка перевищила $80 млрд), Google запустив Bard (потім Gemini), Anthropic розкрутився до оцінки $40 млрд, Meta зробила Llama відкритою. Стартапи отримували сотні мільйонів від венчурного капіталу за саму ідею ШІ-продукту. Виник окремий ринок GPU: NVIDIA додала $2 трильйони капіталізації за 18 місяців, ставши третьою найдорожчою компанією світу.
Ефект на ринок праці. МВФ у своєму звіті (січень 2024) оцінив, що близько 40% робочих місць у світі зачеплені генеративним ШІ — у розвинених країнах ця частка близька до 60%. На відміну від попередніх хвиль автоматизації, тепер під ризиком переважно офісні професії з вищою освітою: юристи, аналітики, копірайтери, програмісти середнього рівня. З’явились нові ролі — prompt engineer, AI ethics officer, AI safety researcher.
Регуляторна відповідь почалась швидко. У березні 2024-го ЄС ухвалив AI Act — перший у світі комплексний закон про ШІ, з ризик-орієнтованим підходом і забороною деяких практик (соціальний скоринг, біометричне відслідковування). США пішли через executive order Байдена (жовтень 2023). У 2024-му ChatGPT досяг 200+ мільйонів щотижневих користувачів, OpenAI оцінений у $157 млрд, а ринок генеративного ШІ — у понад $200 мільярдів.