Сергій Бубка народився 4 грудня 1963-го у Луганську. Тренувався з юного віку у Віталія Петрова, який сам розвивав техніку стрибків із жердиною на основі радянсько-польської школи. Перший серйозний результат — золото Чемпіонату світу-1983 у Гельсінкі з висотою 5,70 м. Йому було 19. Це був перший в історії рекорд, який Бубка взяв у дорослому спорті, але далеко не останній — наступні 35 разів він переписував світовий рекорд.
13 липня 1985-го у Парижі Бубка подолав 6,00 метрів — перший в історії людства результат, що перетнув цю позначку. Виступав за збірну СРСР. Олімпійське золото взяв у Сеулі-1988 (6,06 м), потім в Атланті-1996 змагатись не зміг через травму. У залі він робив все ще вищі результати: 6,15 м у Донецьку 1993-го — рекорд для приміщень, що тримався до 2014-го (коли Рено Лавільєньє побив 6,16 м).
31 липня 1994-го в італійському Сестрієрі (1 750 м над рівнем моря — розріджене повітря допомагає вищі стрибки) Бубка взяв 6,14 м просто неба. Це був його 35-й і останній рекорд на відкритому повітрі. Жодних легальних умов не змінилось — нормальна жердина з вуглепластика, м’який мат, рівний підхід. Просто техніка і фізика в найвищій формі.
Українські вболівальники особливо запам’ятали 1991-1995 роки, коли Бубка вже виступав за незалежну Україну. Перший Чемпіонат світу для України — Штутгарт 1993 — Бубка виграв з 6,00 м, перший золотий медаль для незалежної держави в легкій атлетиці. Посол ЮНІСЕФ, президент Національного олімпійського комітету України з 2005-го по 2022-й, член МОК.
Рекорд 6,14 м тримався 26 років. 17 лютого 2020-го швед Арман Дюплантіс взяв 6,17 м у залі (а на відкритому — лише в 2024-му перейшов 6,14, на Паризькій Олімпіаді з 6,25 м). У світі стрибків із жердиною Бубку згадують як трансформатора: у 1980-х планку 6,00 м вважали межею людських можливостей, після нього вона стала нормою для топ-кваліфікації.
«Жердина — це не магія, а математика і нерви. Я просто більше тренувався», — Сергій Бубка в інтерв’ю BBC після завершення кар’єри, 2001.