Спорт · 1995

Рішення Босмана зробило футболістів вільними агентами в ЄС

15 грудня 1995-го Європейський суд у справі Жан-Марка Босмана скасував обмеження для футболістів-громадян ЄС після завершення контракту і одночасно підняв ліміти на легіонерів. Це створило сучасний ринок трансферів і підняло зарплати найкращих гравців у десятки разів.

Регіон
Світ
Вплив
Високий
Було
До 1995-го клуб тримав права на гравця і після контракту; перейти в інший клуб без сплати трансферу було неможливо. У клубах діяли жорсткі ліміти на іноземців.
Стало
Після контракту гравець-громадянин ЄС вільний переходити безкоштовно. Ліміт на іноземців з ЄС у складі скасовано. Зарплати топ-гравців виросли в десятки разів.

До 1995-го у європейському футболі діяла подвійна тримаюча система. По-перше, клуб мав права на гравця і після завершення контракту — щоб піти в іншу команду, треба було сплатити трансферну суму, яку висував поточний клуб. По-друге, жорсткі квоти на іноземців: у єврокубках команда могла виставити максимум 3 «легіонерів» і 2 «асимільованих» (вихованців клубу з 5+ років), у багатьох національних чемпіонатах діяли подібні обмеження.

Бельгійський футболіст Жан-Марк Босман грав за RFC Liège. У 1990-му його контракт сплив, він хотів перейти у французький Dunkerque, але клуб виставив надто високу трансферну суму, і перехід зірвався. Босман залишився без роботи на 18 місяців і подав до суду на клуб, бельгійську федерацію і УЄФА. Справа дійшла до Європейського суду (Case C-415/93).

15 грудня 1995-го суд виніс рішення: обмеження на перехід гравців-громадян ЄС після завершення контракту суперечать статті 48 (нині 45) Договору про ЄС — праву на вільне пересування працівників. Заодно скасували квоти на громадян ЄС у складі команди в єврокубках і національних чемпіонатах ЄС. Усе, що стосувалось третіх країн, лишилось.

Наслідки були революційними. Топ-клуби почали підписувати попередні угоди з гравцями за пів року до завершення контракту і отримувати їх безкоштовно. Балансові цінності збільшились — зарплати топ-гравців виросли в 5-10 разів за наступні п’ять років. Англійська Прем’єр-ліга, іспанська Ла Ліга, італійська Серія А наповнилися гравцями з усього ЄС. До 2000-х виник окремий тип угод — «bosman free transfer».

ФІФА і УЄФА адаптувались: запровадили «солідарні платежі» клубам, які виховували гравця, і компенсації за виховання молодих футболістів. У 2003-му ввели систему трансферних вікон (літо і зима). Ліміти на легіонерів-громадян ЄС лишились скасовані, але УЄФА придумала правило «домашніх вихованців» (homegrown rule, 2006) для збереження ролі молоді з академій.

«Розумієш, я просто хотів грати у футбол», — Жан-Марк Босман у пізнішому інтерв’ю BBC. Сам Босман після 1995-го серйозної кар’єри не зробив — він став відомий саме рішенням, що носить його ім’я.

#футбол #трансфери #європейський-суд #босман

Поділись фактом

Надішли постійне посилання на цей факт.

Telegram X / Twitter Facebook
До 1995