Між 1999-м і 2005-м американець Ленс Армстронг виграв 7 поспіль Тур-де-Франс — найбільший за рекорд один-в-один в історії гонки. Його шлях був історією-легендою: у 1996-му в нього діагностували тестикулярний рак з метастазами в мозок і легені, виживання — менше 50%; у 1998-му він переміг хворобу, у 1999-му виграв перший Тур. Заснував Livestrong Foundation, продав мільйони жовтих браслетів, став обличчям бренду Nike, отримав мільярдні контракти.
Підозри в допінгу були весь час. У 1999-му в його сечі знайшли сліди кортикостероїду — він виправдав це рецептом на крем проти подразнення сідниці. У 2000-му французькі правоохоронці порушили розслідування, але доказів EPO не знайшли. У 2005-му французька газета L’Équipe писала про позитивні результати на EPO у заморожених пробах 1999-го — Армстронг назвав це політикою.
Перелом стався в 2010-2012-му. Колишній товариш по команді Флойд Лендіс (сам позбавлений Тур-2006 за тестостерон) дав свідчення проти Армстронга. До нього приєднались Тайлер Гамільтон, Джордж Хінкапі, Леві Лайфаймер — товариші по US Postal Service. Антидопінгове агентство США USADA провело двохрічне розслідування і в жовтні 2012-го опублікувало «Reasoned Decision» — 1000-сторінковий документ.
USADA довела: команда US Postal Service / Discovery Channel мала систематизовану програму допінгу: EPO для крові, тестостерон-патчі, гормон росту, кортикостероїди, кров’яний допінг (саморідні переливання). Армстронг — не просто вживав, а організовував і фінансував систему, тиснув на товаришів і свідків. 22 жовтня 2012-го UCI визнало висновки USADA, позбавило Армстронга всіх результатів від 1 серпня 1998-го і ввело пожиттєвий бан.
У січні 2013-го Армстронг дав інтерв’ю Опрі Вінфрі і визнав вживання EPO, тестостерону, гормону росту, кортикостероїдів і переливання крові. Втратив контракти Nike, Trek, Anheuser-Busch, RadioShack — за оцінками, близько $75 млн прямих збитків. Уряд США позивався на нього за шахрайство US Postal Service і присудив $5 млн виплати. У книгах ТДФ 1999-2005 у графі «переможець» стоїть «no winner» — UCI вирішила, що другі і треті призери теж під підозрою і не можна нікому передавати титули.
«Я хотів виграти, я вживав, і я брехав протягом 13 років. Усе так», — Ленс Армстронг у інтерв’ю Опрі Вінфрі, 17 січня 2013.